flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

«Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове»

29 листопада 2018, 16:05

                                       

Лозан Надія Михайлівна

   помічник судді

                    Воловецького районного суду Закарпатської області

 

«Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове»

 

     Мій особистий шлях до професії розпочався досить рано: в класі 5-6 на запитання: «Ким ти плануєш бути?», не зрозуміло звідки з'явилася відповідь- «юристом».

     При чому, саме поняття професії не було чітко зрозумілим, але здавалося на той час чимось дуже серйозним, значущим…

     Дитяче рішення з роками утвердилося, обраний шлях знайшов своє відображення у Львівському національному університеті ім.Івана Франка.

         Знайомство з судовою владою відбулось під час проходження навчально - виробничої практики на третьому курсі навчання саме у Воловецькому районному суді Закарпатської області.

         Перше враження не було позитивним. Робота здавалась нудною та «паперовою», нікому не потрібною. Крім кодексів, які були для студентів - юристів основою розуміння світового устрою в галузі права, працівники суду в роботі керувалися десятками різних інструкцій, наказів, роз'яснювальних листів, тощо.

         Склалося враження, що жоден їх крок неможливий без підтвердження його пунктом, підпунктом, абзацом того чи іншого документу. Про відправлення повідомлень учасникам судових справ за допомогою паперових конвертів та формування справ нитками на 5 дирок я взагалі мовчуJ

         Однак, у листопаді 2008 року мене за результатами конкурсу було прийнято на посаду секретаря судового засідання Воловецького районного суду Закарпатської області. Тимчасова робота задля стажу роботи. Оклад секретаря без вислуги років та стажу роботи на той час був не значно більшим за оклад технічного працівника суду. Зате посадові обов'язки досить динамічні: ти завжди в епіцентрі подій: спілкуєшся з сторонами, береш участь у судових засіданнях, формуєш та здаєш справи після розгляду.

         Слід зауважити, що в колективі я була наймолодшою. Однак це не впливало на позитивні відносини з старшими колегами. Навпаки, їх досвід та настанови допомагали адаптуватися на першій у житті роботі.

2011 року мене переведено на посаду помічника судді, і саме цим кроком заповнену ту професійну прогалину, яка мала місце за попередні два роки.

         Помічник судді здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які необхідні для розгляду конкретної судової справи; бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, підготовці проектів судових рішень, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи; виконання інших доручень судді, що стосуються організації розгляду судових справ. Також за відсутності секретаря судового засідання помічник судді за дорученням судді здійснює його повноваження.

         Фактично саме помічник має мінімізувати часові затрати судді на аналіз правових актів, на основі яких відбуватиметься вирішення судової справи та підготовку проектів судових рішень.

         Це раціональна розумова діяльність, під час якої потрібні дисципліна, відповідальність, формування свого стилю та практична діяльність, яка передує створенню проекту документу з процесуальним висновком.

         Важливе значення при цьому має співпраця з суддею, якому ти підпорядкований. Це може бути значний позитивний професійний досвід у формі своєрідного наставництва та координування (як є у моєму випадку), або ж відсутність порозуміння, невдоволення та неминуче звільнення (як є у 60% інших випадків). 

         І саме в другому випадку «почесне» місце займає судова реформа, яка стартувала 2016 року та стосувалася не лише суддів, а й помічників, які після ухвалення нового закону «Про державну службу», який набрав чинності 1 травня 2016 року за нормами частини 1 статті 92 втратили статус державних службовців та набули статусу працівників патронатної служби, позбувшись певних трудових гарантій, які є у державних службовців та отримавши особисту залежність від безпосереднього керівника.

          В цьому новому статусі помічник постав працівником апарату суду, який підпорядковується безпосередньому керівникові – судді (патрону) виключно в питаннях, що стосуються підготовки справ до розгляду. В решті на помічника покладений певний вид державного контролю з боку керівника апарату з питань дотримання трудової дисципліни, накладення стягнень, опосередковано – у прийнятті та звільненні з роботи.

         Напружена ситуація з особливим статусом помічників суддів залишається дискусійною проблемою і на даний час.

         Проте, як би не визначалися статуси на законодавчому рівні, на локальному я є частиною колективу Воловецького районного суду Закарпатської області, який складається з досвідчених, фахових та відданих  своїй справі людей, вартих поваги та визнання.

         Звичайно, не можна не врахувати людський фактор під час роботи: люди є люди. Вони завжди створюють проблеми. Але – і це дуже істотне "але" – знайти спільну мову простіше з тими, хто має досвід співпраці в команді, ніж з тими, хто без розуму від своєї винятковості.

         Усвідомлення своїх слабких та сильних сторін, робота над собою, поступове підняття планки, фокус на якості - саме на це націлена я особисто та колектив Воловецького районного суду.

         Саме така спрямованість, на мою думку, за сучасних вимог і суспільних очікувань сприятиме розвитку авторитету професій у судовій владі та є запорукою успіху як окремої особистості, так і колективу взагалі.