Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення по справах про адміністративне правопорушення
розглянутих Воловецьким районним судом
за 2022 рік
які надійшли з Управління Патрульної поліції
в Закарпатській області
Актуальність даного узагальнення полягає у тому, що дотримання форми, змісту протоколу про адміністративне правопорушення, строків розгляду справи, якісної підготовки до розгляду справи, вивчення та дослідження всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи є запорукою невідворотності адміністративного стягнення і, в той же час, забезпеченням захисту прав громадян. Судова статистика має прикладний характер. Вона дозволяє виявити закономірності та характерні тенденції, які складаються у діяльності судів щодо вирішення по суті справ певної категорії. Що стосується мети даного узагальнення, то вона полягає у визначенні обов'язкових вимог до адміністративного протоколу, дослідженні підготовки та порядку розгляду адміністративної справи у суді, обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи та аналізі дотримання судами строків розгляду адміністративної справи.
Під час узагальнення було використано дані статистичної звітності за 2022 рік.
Так, протягом 2022 року з Управління Патрульної поліції
в Закарпатській області
надійшло для розгляду - 114 протоколів про адміністративне правопорушення, за вчинення правопорушення за статтями:
ст. 44-3 КУпАП – 9, ст. 121-4 КУпАП – 1,
ст. 122-2 КУпАП – 1, ст. 122-4 КУпАП – 2 ,
ст. 124 КУпАП – 7, ст. 126 КУпАП – 6,
ст. 130 КУпАП – 23, ст.173 КУпАП – 2,
ст. 164 –КУпАП – 50, ст. 188-28 КУпАП - 2 ,
11 протоколів - надіслано за підсудністю;
5 – повернуто для належного оформлення;
103 справи – розглянуто з постановленням рішення;
залишку нерозглянутих справ станом на кінець звітного періоду немає;
Накладено адміністративних стягнень у вигляді:
Судом при призначенні покарання враховується, що основна мета адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З вивчених справ вбачається, що при накладенні адміністративного стягнення судом завжди враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до п.22 ч.І ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Практика свідчить, що значна кількість протоколів про адміністративні правопорушення, складаються без дотримання вимог, визначених законом, що у подальшому дає підстави для закриття справи і для висновків про необґрунтованість відкриття провадження у справі.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення містить ст.256 КУпАП.
Аналіз судової практики засвідчив, що на практиці складені протоколи у багатьох випадках не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством. Особливо це стосується нехтування вимогами ст. 256 КУАП при оформленні адміністративних протоколів.
Необхідно зазначити, що особи, які складають протоколи про адміністративні правопорушення, часто відносяться до оформлення справ поверхово і формально. Документи, згідно яких правопорушники притягуються до адміністративної відповідальності, не завжди містять належні реквізити, є випадки, що протоколи складаються неграмотно, не повно, з масою виправлень, нерозбірливо.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення крім місця, часу вчинення і суті останнього слід зазначати точно і правильно нормативний акт, яким передбачено відповідальність за нього (з зазначенням не лише статті, а і її частини), наводити пояснення правопорушника, інші відомості, які необхідні для своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Це все є суттєвими порушеннями, які можуть призвести до порушення конституційних прав і свобод осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, повернення справи на доопрацювання, що викликає тяганину в розгляді справи впродовж розумного строку, що гарантується Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
З-поміж негативних наслідків визначаються також і такі, що тягнуть за собою закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Як приклад можна навести справи, які надійшли до суду за ст.164 КУпАП, із 50 справ, які надійшли на розгляд суду - 48 закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, так як не зазначено належного суб’єкту господарської діяльності, внаслідок чого справи підлягали закриттю.
Інші дві справи було повернуто для належного оформлення, через відсутність відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалах, а саме щодо вилучення речових доказів.
Справ щодо керування транспортними засобами у нетверезому стані (ст.130 КУпАП) надійшло до суду - 23, з них:
Як бачимо, в більшості випадків судді визнають осіб винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП. Водночас, основною причиною закриття провадження у справах є відсутність в діях правопорушника складу правопорушення, тобто коли відсутні усі передбачені законом підстави для притягнення особи до відповідальності.
Справ про порушення правил щодо карантину людей (ст.44-3 КУпАП) надійшло до суду - 9.
В даному випадку у цій категорії всі справи закриті з підстав відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Основними підставами для закриття провадження у справі є відсутність належних, достатніх та допустимих доказів для підтвердження наявності в діях особи складу правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Працівниками поліції протоколи про вчинення адміністративного правопорушення складались на найманих працівників, в той час як суб’єктом відповідальності за ст. 44-3 КУпАП є виключно суб’єкти господарювання.
Узагальнюючи вищенаведене, зазначимо, що формування однакової судової практики при застосуванні законодавства сприяє оперативності та ефективності розгляду справ, підвищує рівень захищеності прав і свобод громадян, а забезпечення єдиної судової практики в адміністративному судочинстві значною мірою залежить від єдності судової практики у судах всіх інстанцій.
Вивчення та аналіз судової практики розгляду справ зазначеної категорії проведені з метою усунення та недопущення в подальшому помилок при розгляді справ судом та здійснення ними відповідного реагування на порушення, що допускаються іншими органами. Аналіз практики застосування норм адміністративного законодавства органами, яким законом дозволено притягувати громадян до адміністративної відповідальності, зокрема, збирання та застосування доказів, оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, їх розгляд і прийняття рішень, виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, а також застосування заходів адміністративного примусу свідчить про те, що працівники таких органів не завжди дотримуються вимог, які висуваються при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення. Аналіз судової практики засвідчив, що складені протоколи у багатьох випадках не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством. Особливо це стосується нехтування вимогами ст. 256 КУАП при оформленні адміністративних протоколів. Це, звичайно, є значною проблемою, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є основною доказовою базою, яка несе в собі фіксування вчиненого адміністративного правопорушення.
Тому діяльність органів публічної адміністрації, які уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення має не лише контролюватися з боку вищестоящих органів. Працівників таких органів необхідно відповідним чином навчати, проводити семінарські заняття, систематичні курси підвищення кваліфікації, загалом підвищувати рівень правової культури таких працівників. Таким чином можна забезпечити як невідворотність та індивідуалізацію юридичної відповідальності, так і захист прав, свобод та законних інтересів громадян нашої держави.
Пропоную дане узагальнення довести до відому не лише суддів Воловецького районного суду Закарпатської області, але й посадових осіб органів, які уповноважені згідно закону складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Головний спеціаліст
із судової статистики : Оксана Бирак
_03_03.png)
