Моя робота - це невід’ємна частина мого життя …

Бирак Оксана Теодозівна

головний спеціаліст із судової статистики

Моя робота -  це невід’ємна частина мого життя …

     Нам  відомо кожному, що більше третини власного життя ми проводимо на своєму робочому місці. І від того, яким чином у нас складатимуться стосунки з оточенням, соціумом, залежить дуже багато речей — і наш настрій, і наша працездатність, і кінцевий результат, і врешті-решт, навіть здоров’я.

     Сутність кожної людини відкривається тільки в зв’язках з іншими людьми і реалізується у формах колективної взаємодії, у процесах спілкування. Через взаємини людина усвідомлює свою суспільну цінність. Оцінка свого положення в системі суспільних відносин і особистих зв’язків породжує почуття більшої або меншої задоволеності собою й іншими.  

     Спеціалісти переконують, що особам, які працюють у дружньому колективі дуже пощастило, адже вони мають вдвічі більше шансів прожити дуже довге життя.  Без колективу людина не знала б ні щастя, ні радощів.

… Свою трудову діяльність у колективі Воловецького районного суду я розпочала у 1995 році з посади судового виконавця.

     Посада судового виконавця на перший погляд мені здалася легкою та цікавою, але з часом, коли неодноразово приходилось виконувати рішення суду про примусове виселення з квартири, то ця процедура для мене виявилася дуже болісна та емоційна. Після чого я вирішила, свою посаду змінити. 

     І…. 06 травня 1997 року після виходу на пенсію секретаря судового засідання – хорошої, доброзичливої і дружелюбної людини  - Курах К.М., яка була моїм учителем та наставником, я перевелася на посаду секретаря судового засідання. Цією роботою я була дуже задоволена, виконувала свої обов’язки залюбки, хоч в той час не було комп’ютерної техніки і протоколи судового засідання приходилось друкувати на друкарських машинках, але дуже було прикро коли надрукуєш протокол судового засідання і в кінці другої сторінки аркуша зробиш помарку, або надрукуєш неправильне ім’я, чи що-небудь інше, тоді потрібно було передруковувати дві сторінки заново, що забирало дуже багато часу. Але все це вдавалося дрібницею, так як на той час був дружній колектив з хорошою атмосферою, в цьому була заслуга голови суду, який наголошував на те, що у колективі важливо бути терпимими по відношенню один до одного, хоч це непросто. Завжди  треба сприймати іншу людину такою, якою вона є, так як і ми  самі не завжди поводимося коректно і адекватно.

     В позаробочий час, ми збиралися колективом і весело проводили  новорічні свята, святкували професійне свято, яким на той час був День юриста. Всім колективом ми  виїжджали на екскурсії та природу.

     У 2001 році в штатний розпис нашого суду було введено нову штатну одиницю - консультанта суду, і в зв’язку з підвищенням по службі, мене було переведено на цю посаду.

     Моїми обов’язками була робота із законодавчою базою, а також консультант зобов’язаний: вести систематичні картотеки нормативних актів, судової практики та журнальних статей з правової тематики; підтримувати нормативні акти в контрольному стані; своєчасно інформувати працівників суду, суддів про нове законодавство, добирати нормативні акти з окремих питань, які виникають у діяльності працівників суду, тощо. Ця  посада була для мене не менш цікавою за посаду секретаря судового засідання і вона мені давалась дуже легко, проте у  2005 році заповнив вакантну одиницю у суді – суддя Вотьканич В.А., і я маючи за спиною неабиякий досвід в роботі, була переведена на більш вищу посаду - помічника судді.

     У 2009 році за сумлінне виконання своїх обов’язків мене було  нагороджено грамотою управління ТУ ДСА України в Закарпатській області.

     На помічника судді покладається відповідальна і важлива функція забезпечення провадження у справах, що знаходяться у провадженні даного судді. До виконання своїх обов’язків, я завжди ставилась відповідально і виконувала їх сумлінно. Дуже відповідальний був період у 2011 році коли запровадили автоматизовану систему документообігу, все полягало в тому, щоб правильно створити шаблони різного типу і вчасно та якісно вносити до автоматизованої системи рішення суду.  Але з допомогою і підтримкою колег дуже скоро освоїлась ця ланка роботи.

     Хочу наголосити також на тому, що дуже багато зусиль було докладено для згуртовування і зміцнення нашого колективу – головою суду Софілканич О.А., яка завжди старалася створити соціально-психологічний клімат у колективі. Намагаючись побудувати дружні відносини у колективі, організовувала різні екскурсії та виїзди на природу. Завдяки чому про наш колектив можна сказати, що він є дружнім. Це також були старання і колишнього керівника апарату Білей Л.Р., яка в даний час знаходиться на заслуженій пенсії.

     В даний час, я займаю посаду головного спеціаліста із судової статистики. Ця посада, можна сказати, на перший погляд є зовсім іншою за попередні, проте будучи компетентною у попередніх посадах, вона мені вдається дуже легко і я виконую її з великим задоволенням.

    Обов’язки головного спеціаліста дуже різноманітні і в загальному полягають у забезпеченні достовірності, об’єктивності, оперативності, стабільності та цілісності статистичної інформації про роботу суду.

    Моя робота для мене дуже цікава і є значущою частиною мого життя.  Не можу сказати, що у мене важка робота, бо жодна цікава робота не буває важкою. Незважаючи на змінність своїх посад,  я  від неї отримую справжнє задоволення. 

    У своїй роботі найбільше ціную колектив, адже мій колектив є хороший і якою складною не була б робота, вона робиться якісно і з насолодою. У моєму житті дуже важливе місце займають стосунки. Завжди стараюсь вибудовувати дружні відносини в колективі, щоб ми, так би мовити, жили однією родиною.

    Я завжди прислуховуюсь до критики і поради колег, коли хтось мені зробить зауваження, чи виправить мене, я дуже поважаю їх думку і досвід.

   Як бачимо, людина не може існувати ізольовано у суспільстві, всі її найкращі якості, вміння та риси характеру виявляються у колективі. Колектив допомагає людині знайти своє призначення у житті, стати тим, ким вона прагне стати.