Флешмоб розпочато......

Павлишин Тетяна Іванівна              

Спеціаліст з питань персоналу Воловецького районного суду

Закарпатської області

        Моє життя в колективі

     У ранньому дитинстві люди ще не настільки добре розуміють, наскільки важливий колектив і все, що з ним пов’язано. Насправді, з колективом, якщо він хороший і ефективний, можна досягти всього – немає ніякої недосяжної мети колективу однодумців, що працює як годинник.

     Та як би там не було, але важко уявити життя людини без близьких людей, друзів, коллег. Знаходячи своє місце в соціумі, кожен індивід стає учасником спілкування з колективом. Всюди присутні різні люди і можливі всілякі контакти, переваги, оскільки тут задіяний в першу чергу людський фактор. Наявність таких стосунків відкриває людям простір для спільних занять, допомагає подолати труднощі. Тільки в дружбі та спілкуванні в колективі розкриваються найкращі якості людей.  

     Що саме запам’яталося за  час роботи в суді? Хороше запитання….!!!

     Насправді згадати є багато чого, але стаття не вмістить всього, що відбулося і всі свої емоції відносно кожної події є багатогранними.                         Найперше, що прийшло в голову при написанні цієї статті, це моя згадка про таку подію як складення «Присяги державного службовця». Навіть по фото можна побачити, що саме я відчувала в цей момент, адже це був мій перший колектив, після закінчення навчання, де мене зустріли приязно та доброзичливо.

     Далі цікавіше….

     Робота на посаді секретаря судового засідання спочатку видалась важкою: багато всього нового, в тому числі справ, зокрема адміністративних «Дітей війни», цивільних, ведення і написання протоколів судових засідань по кримінальним справам, безліч людей і всілякої роботи, яку, здавалось не можливо ніколи виконати і завершити. Проте, спільна робота та участь в судових засіданнях виявилась навіть дуже цікавою і пізнавальною. Керівництво суду та працівники навчали як могли, допомагали та надавали  консультативну допомогу, відчувалася їх підтримка, впевненість та наполегливість в роботі. Пізніше мене було переведено на посаду консультанта з кадрової роботи, а з січня 2017 року посаду перейменовано на посаду спеціаліста з питань персоналу, на якій працюю по теперішній час. Робота на цій посаді різноманітна та цікава, адже це є робота з персоналом, де потрібно враховувати особистісні якості працівників, вміти знайти підхід до кожної людини, постійно оновлювати свої професійні знання, вміння та навички шляхом самонавчання та підвищення професійної кваліфікації, яке нам забезпечує НШСУ, спільно з ТУ ДСА України в Закарпатській області. Зокрема цікавими видалися дводенні навчально-методичні збори з питань ведення військового обліку, які відбулися в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.

     Приймаючи участь у різних заходах, в колективі завжди можна  попрацювати, нормально відпочити або отримати драйв від якісного спілкування. Не можу не відмітити спільну працю всіх працівників в такому заході як пережиток радянських часів під назвою «суботник», який, на мою думку, дуже зближує колектив.

Запам’яталося також святкування двох найголовніших свят для працівників нашої діяльності – Дня юриста та Дня працівника суду.

На особисті запрошення колег у вільний від роботи час, майже весь колектив радісно відвідує та розділяє такі свята для них, як весілля, дні народження, ювілеї.

Все це підвищує ефективність спільної праці та робить її більш продуктивною.

На прикладі власної особистості я виразно відчуваю, наскільки важливо перебувати серед людей, бути частиною чогось більшого, бути частиною самого цього колективу. Це додає впевненості в завтрашньому дні, в собі, і в тому, що світ навколо нас насправді доброзичливий і позитивний.