Флешмоб триває.....

Рошко Марія Михайлівна

Спеціаліст Воловецького районного суду

Закарпатської області

Моє життя в колективі

    Колектив — це основа соціального життя і відносин, які виникають в процесі сумісної діяльності. Коли до колективу приходить нова людина – це завжди велика подія для оточуючих. А в першу чергу це подія для самого «новачка». Йому доводиться пройти через декілька етапів адаптації: спочатку до людини придивляються і тримаються на відстані, потім знаходиться два-три колеги, які беруть на себе роз’яснення норм і правил поведінки, а далі формується загальна колективна думка про нового учня чи працівника. В залежності від того, яка думка буде складена, «новачок» стає у колективі ізгоєм або «своєю людиною».

    Ще з раннього дитинства я мріяла працювати у суді, але на той час я не розуміла на скільки важливою і відповідальною буде для мене ця робота.  

    Пройшовши конкурс на посаду секретаря судового засідання на час декретної відпустки, я була безмежно щасливою. Моїм наставником виявилась дуже приємна, спокійна і врівноважена людина, яка в будь-якій складній ситуації завжди спокійно знала пояснити і виправити, завдяки чому мені тепер легко працювати.

    Професія секретаря судового засідання для мене була першою і на мій погляд вона є найкращою і найцікавішою. Через два роки мене було переведено на посаду консультанта суду, яку в даний час перейменовано на посаду спеціаліста, де я і працюю по теперішній час. Ця робота також не менш важлива і відповідальна і свої обовязки я стараюсь виконувати сумлінно.

    У вільний від роботи час ми збираємось на різні корпоративи, весело проводимо час і виїжджаємо на різні екскурсії. Одна з яких - це екскурсія на водоспад «Шипіт», де самостійно зварили смачні страви і з великим задоволенням скоштували їх.

      Не менш цікава була поїздка з екскурсоводом до мисливського замку графів Шенборнів в маленькому селі Карпати. Де ми почули багато цікавого про архітектуру замку та життя графів Шенборнів. Визначною красою і величиною відзначилось дерево бажань.

      Таких випадків у нас було багато, підтвердженням чого є знімки, з яких видно, як ми весело і з задоволенням проводимо вільний час.

     Працюючи 4 роки у суді, колектив для мене став частиною мого життя. Адже на роботі ми проводимо більше часу ніж вдома і тому тут повинні бути друзі, хороші товариші і хороший колектив. У нинішній час поняття «дружба» і «колектив» зазнають різні трансформації та видозміни.

     У мережі Інтернет на соціальних сайтах ми можемо мати велику кількість випадкових друзів, бути активним учасником різноманітних груп, але ці люди не можуть бути для нас справжніми друзями. Людина, яка постійно перебуває поза компанією і весь час одна, сильно змінюється  втрачаючи свій повноцінний вигляд. Але навряд чи можна назвати знаходження в компанії і суспільстві надто простою справою. За всі ті права і вигоди, які надає колектив і суспільство, ми повинні платити взаємністю.

     Моє життя в колективі стало приємним і різноманітним.  Я  живу, радіючи кожному дню, навіть у дрібницях знаходжу позитивні емоції.  Завдяки йому я реалізувалась у своєму житті і кожного ранку із задоволенням прихожу на роботу знаючи, що проведу цікавий насичений день.